Голанська вівчарка – найменш чисельна порівняно з німецькою та бельгійською вівчарками, проте являється не менш ефективною в роботі по використанню її в військовій сфері та поліції.
Історія породи:
Голландська вівчарка
“Голландська вівчарка” або “Голландський Пастух”, як його називають на його батьківщині, в Голландії , являється зареєстрованою FCI породою. Офіційний клуб породи (Nederlandse Herdershonden Club) був заснований в Голландії у 1898 році, і схожий на бельгійська вівчарку, голландська вівчарка розводиться в різних типах. Три типи – коротка шерсть, довга шерсть і груба шерсть. Коротка і довга шерсть мають золото або срібно-тигрове забарвлення в той час як груба шерсть може бути золото і срібно-тигрового, а також кольору «сіль з перцем».
В кінці 1800-х було не так багато відмінностей, щоб відрізнити бельгійських, німецьких і голландських вівчарок, як є сьогодні. Всі вони були вівчарками, і хоча вони були різними в багатьох відносинах, їх іноді схрещували між собою. Деякі з ранніх німецьких вівчарок мали тигрове забарвлення в кольорі, але через кілька років у розвитку цієї породи тигровий окрас був виведений з генофонду.
Тільки в 1890 році, ці три породи розійшлися своїми шляхами і стали окремими породами, і, отже, голландська вівчарка стала тигровою вівчаркою Голландії.
З 1898 по 1914 рік було багато змін у стандарті породи голландська вівчарка, і коли все вляглося, після цього були ще деякі зміни. Після першої і другої світових війн, чисельність і стан голландських вівчарок був під загрозою (як і більшість собак). Так вони знову перейшли до бельгійської вівчарки щоби прилити свіжу кров. Під час Першої Світової Війни, там також були деякі схрещування з німецькими вівчарками, але результати виявилися катастрофічними. Так що будь-які майбутні схрещування були зроблені тільки з бельгійськими вівчарками. І так, після більш ніж 100 років розвитку і уточнення, у нас сьогодні є сучасна голландська вівчарка.
У той час як голландська вівчарка являється сама по собі породою, то зараз взагалі розглядаються, як два різних “типа” голландських вівчарок.
Перший тип – це зареєстрована в FCI голландська вівчарка. Цих собак розводять за стандартами в FCI з офіційним родоводом. Вони звично приймають участь в “ШОУ” виставках, або навчаються різними видами спорту та занять, такі як (IPO, аджиліті, і SAR). Ці собаки, як і більшість породистих собак, в основному, розводяться більше для підтвердження, породності згідно стандартам FCI. Тільки окремі селекціонери зосереджені на підготовці таких собак для спеціальної роботи. Зареєстрована голландська вівчарка – це невелика за чисельністю порода, близько 4000 собак з реєстрацією в FCI.
Другий тип голландської вівчарки – це те, що найбільш часто зустрічається в королівській голландській поліцейській собаці або в програмі навчання “Koninklijke Nederlandse Politiehond Vereniging” (KNPV). Тут, на батьківщині, голландська вівчарка – це одна з основних порід KNPV, поряд з популярною Malinois. В дійсності, голландська вівчарка на ім’я “Fritz” став переможцем в міжнародному конкурсі поліцейських собак в Німеччині у 1908 році.
Варто відзначити, що два з трьох засновників KNPV були також членами клубу голландської вівчарки.
В рамках програми KNPV, голландська вівчарка вижила без впливу і тиску кола конформації і не була обмежена необхідністю мати офіційний родовід. Голландська вівчарка програми KNPV, завжди виводилась для того, щоб бути робочою поліцейською собакою. Навіть в рамках програми KNPV, порівняно з Malinois, голландська вівчарка є лише відносно невеликим поголів’ям. І продовжує підтримувати успадковані робочі якості поліцейської собаки, з якими не може зрівнятись навіть декілька порід .
З 2000 року , голландська вівчарка виграє національні чемпіонати KNPV на регулярній основі. У 2001 очолює ph1, 2002 PH2 , 2003 РН2 титули були виграні голландськими вівчарками, не кажучи вже про 2 і 3. На відміну від спортивних програм для собак, таких як (IPO, Schutzkhund, і навіть французький ринг), KNPV не вимагає щоб собака мала FCI або інший офіційний родовід. Насправді, близько 90% собак названих в програмі KNPV не мають FCI або офіційних родоводів. Програма KNPV вважає, що офіційний родовід не потрібен, щоб отримувати якісних поліцейських собак. І успіх програми довів, що це правда. Хоча твердження трохи спірне. Скоріш усі погодяться з тим, що як правило, більшість собак, які успішно отримали назву KNPV, будуть здатні отримати назви IPO і Schutzkhund. Як те ж саме, не може бути сказано про Schutzkhund та IPO титулованих собак, що вони можуть домогтися звання KNPV поліцейських собак.
Різниця з незареєстрованними голландськими вівчарками знайденими в програмі KNPV полягає в тому, що вони здійснюють сильний вплив на крові Malinois. Без обмежень офіційної реєстрації або родоводу. Визначення того, чи є собака – Malinois або голландська вівчарка, в першу чергу зводиться до зовнішнього вигляду. Коли Malinois зводиться з голландською вівчаркою, деякі цуценята будуть народжуватися з жовтувато-коричневим забарвленням, і будуть відомі як Malinois, а інші будуть народжуватися з тигровим забарвленням і будуть відомі як голландська вівчарка.
Один легендарний KNPV голландська вівчарка Аррас Pegge. В Аррасі була голландська вівчарка- його мати цієї простої класифікації. Це дозволило незареєстрованій голландській вівчарці (і незареєстрованій Malinois, як на те пішло), розвивати і підтримувати великий генофонд для селекції. Хоча незареєстрована голландська вівчарка може нести багато Malinois крові. Люди часто говорять, що вони як і раніше підтримують часто бажані риси голландської вівчарки. Тобто, вона дуже керована, іноді уперта собака з більш спокійним характером, ніж Malinois, часто описуються як “Malinois з вимикачем!”
Загалом, незареєстрована голландська вівчарка KNPV є великою собакою (самці можуть досягати 70 см в холці і важити до 55 кг, а самки можуть досягати 65 см і важити до 40 кг) з більш масивними кістками і розміром голови, ніж в FCI зареєстрованих собак. Вони також зазвичай мають набагато більш високий і широко використовуваний робочий характер, ніж голландські вівчарки розведені виключно за стандартами FCI.
Представляє інтерес той факт, що в деяких європейських країнах офіційні родовідні книги не були закриті для голландської вівчарки. Тому ряд якісних незареєстрованих голландських вівчарок з програми KNPV увійшли в бази FCI. Одною з таких собак являється національний чемпіон KNPV РН2 в 2002 році “Ніко Ван Neerland”. Ці собаки в майбутньому будуть доповнювати робочі якості зареєстрованих голландських вівчарок.
Пошук якісних службових собак для поліції та військових змагань високого рівня в усьому світі призвело до виникнення великого попиту на голландських вівчарок. В майбутньому ця порода стане набагато більш часто займати своє місце в підрозділах різних структур по всьому світі, так само як на її батьківщині – Голландії.