Одомашнення
Одома́шнення або доместика́ція (від лат. domesticus: слово domus — «дім») — процес зміни популяції тварин або рослин за допомогою селекції, в результаті якої вони стають пристосованими до утримання в неволі та використання людиною. Процес проводиться людиною заради кількох цілей: Отримання джерела їжі, або інших продуктів тваринництва (таких як вовна, бавовна або шовк), для використання для певних робіт (транспорту або захисту), а також для утримання стад тварин (як хатніх тварин так і декоративних рослин).
Рослини, одомашнені для естетичної насолоди, називаються декоративними, а одомашнені для використання в сільському господарстві — культурними. Істотно змінені рослини часто називають культигенами (або культиварами) на відміну від тих рослини, які не відрізняються від диких видів. Так само і тварин, що утримують для естетичних потреб, називають хатніми, а одомашнених для потреб сільського господарства — домашньою худобою.
Процес одомашнення диких тварин починається зі штучної селекції окремих індивідів для отримання потомства з певними ознаками, необхідними людині. Індивіди, як правило, визначаються згідно з певними бажаними характеристиками, включаючи зниження агресивності по відношенню до людини і представників власного виду. У цьому відношенні прийнято говорити про приборкання дикого виду. Метою одомашнення є використання тварин у сільському господарстві, як сільськогосподарської тварини, або як домашнього вихованця. Якщо ця мета досягнута, вже можна говорити про свійських тварин. Одомашнення тваринного світу докорінно змінює умови для подальшого розвитку виду. Природний еволюційний розвиток замінюється штучною селекцією за критеріями розведення. Таким чином у рамках одомашнення змінюються генетичні властивості виду.
Щоб створити різноманітні породи, людина використовувала не тільки птахів і ссавців, але і деяких безхребетних тварин: шовковичного шовкопряда і звичайно ж, бджіл. Сталося це досить давно — близько 5 тис. років тому.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.